Марія Михайлівна БУЛАТОВА

доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член Української академії наук,
заслужений діяч науки і техніки України

Освіта
1977–1981
Навчання в Київському державному інституті фізичної культури за спеціальністю фізична культура і спорт.
1981–1984
Навчання в аспірантурі Київського державного інституту фізичної культури.
1985–1990
Навчання в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю біологія людини.
1992–1995
Навчання в докторантурі Українського державного університету фізичного виховання і спорту.

Професійна діяльність
1984–1985
Викладач Київського державного інституту фізичної культури.
1985–1986
Старший викладач Київського державного інституту фізичної культури.
1986–1993
Доцент Київського державного інституту фізичної культури.
1995–2001
Завідувач кафедри передових технологій у фізичному вихованні і спорті Українського державного університету фізичного виховання і спорту.
2001–2003
Голова Державного комітету України з фізичної культури і спорту (Міністр спорту).
2003–2012
Проректор Національного університету фізичного виховання і спорту України.
2012–2015
Завідувач кафедри історії олімпійського руху НУФВСУ.
2015–2019
Завідувач кафедри теорії та історії олімпійського спорту НУФВСУ.
2019 – донині
Директор Навчально-наукового олімпійського інституту.

Громадська діяльність
1992 – 1996
Член Комісії «Жінки і спорт» Ради Європи.
1994–2014
Головний редактор міжнародного науково-теоретичного журналу «Наука в олимпийском спорте».
1995–2001
Член Комісії «Інтеграція в суспільство через спорт» Ради Європи.
1998–2000
Член директорату Європейського товариства спортивної інформації «Clearing House».
1998–2019
Директор Центру олімпійських досліджень та освіти.
1999 – донині
Президент Олімпійської академії України.
2000 – донині
Член виконкому Національного олімпійського комітету України.
2000 – донині
Член президії науково-методичної ради Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.
2000–2004
Член експертної ради Вищої атестаційної комісії України.
2001 – донині
Голова Комісії з олімпійської освіти та культури НОК України.
2002 – донині
Член ради Міжнародної асоціації університетів фізичної культури і спорту.
2004–2008
Голова експертної ради Вищої атестаційної комісії України.
2010 – донині
Член Міжнародного товариства олімпійських істориків (ISOH).
2016 – донині
Член Комісії МОК «Культура й олімпійська спадщина».
2017 – донині
Член Комісії з підвищення кваліфікації тренерів та розробки стратегії олімпійської підготовки НОК України.
2018 – донині
Віцепрезидент Асоціації Європейських олімпійських академій.
2018 – донині
Віцепрезидент Національного олімпійського комітету України.
2019 – донині
Голова Комісії з етики НОК України.
2019 – донині
Представник України у всесвітній мережі Міжнародного олімпійського комітету «Чемпіон з олімпійської освіти та культури».
2019 – донині
Співзасновник товариства істориків фізичної культури і спорту України.

Державні нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України (2000).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000).
Почесна грамота Верховної Ради України (2004).
Орден княгині Ольги III ступеня (2010).
Орден княгині Ольги II ступеня (2016).
Медаль «Дружба» Президента Монголії (2010).

Недержавні нагороди
Медаль Платона «За видатні досягнення в прогресі суспільства» Української академії наук (2004).
Медаль Української академії наук за наукові досягнення в галузі спорту (2005, 2011, 2012).
Медаль НОК України імені О. Д. Бутовського (2014).
Медаль НОК України «За відданість олімпізму» (2016).
Знак Міністерства освіти і науки України «За наукові та освітні досягнення» (2016).
Орден Української академії наук «За творчі досягнення» (2016).
Лауреат премії НОК України «За кращу наукову книгу року» (2006, 2011, 2013).
Медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.» (2016).

Міжнародне визнання
Нагорода Міжнародного олімпійського комітету – медаль П’єра де Кубертена (2009).
«Афіна» – найвища нагорода Міжнародної олімпійської академії (2012).
Медаль Національного олімпійського комітету Литви (2013).
Почесна нагорода Міжнародного товариства олімпійських істориків «Меморіальна плакетка Д. Вікеласа» (2014).
«Трофей Президента МОК» – приз Томаса Баха (2015).
Нагорода Міжнародного олімпійського комітету «Спорт і мистецтво» (2015).
Медаль Пошани Національного олімпійського комітету Литви (2015).
Медаль Національного олімпійського комітету Грузії (2016).
Медаль Національного олімпійського комітету Казахстану (2017).

Інші нагороди
Приз Міністерства освіти і науки України «Кришталева книга» за кращу книгу України в номінації «З глибини століть» (2010).
Неодноразово була відзначена вищими відзнаками: Знаком Пошани Міністерства внутрішніх справ України (2015), Відзнакою Полтавської обласної адміністрації (2018), Почесним знаком Міністерства оборони України (2019), Знаком Пошани Київського олімпійського комітету (2020) тощо.
Багаторазово була нагороджена вищими відзнаками Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України, зарубіжних вищих навчальних закладів протягом 1998–2020 рр.

Звання «Почесний доктор наук» присуджено:
Іберо-американським інститутом спорту (Сан-Карлос, Венесуела);
Пекінським столичним університетом фізичної культури і спорту;
Національним університетом фізичної культури і спорту Бухареста (Румунія);
Казахською академією спорту і туризму;
Спортивною Академією Монголії;
Литовською академією фізичної культури;
Державним університетом фізичного виховання і спорту Республіки Молдова;
Державним інститутом фізичної культури і спорту Вірменії.

Інтереси наукових досліджень:
Історія розвитку міжнародного олімпійського та спортивного руху; сучасний олімпійський спорт;  олімпійське спадщина і культура; олімпійська освіта, теорія і методика підготовки спортсменів в олімпійських видах спорту.

Редколегії та редакції
Член редколегії наукових журналів:
«Наука в олимпийском спорте» (Київ, Україна);
«Теорія і методика фізичного виховання» (Київ, Україна);
«Кінезіологія» (Загреб, Хорватія);
«Наука в спорті: сучасні проблеми» (Вірменія).
Науковий керівник видавництва «Олімпійська література» (Київ, Україна).

Публікації
Автор (співавтор) понад 300 наукових публікацій, присвячених спорту вищих досягнень, олімпійській історії та олімпійській освіті, у тому числі понад 30 фундаментальних книг:
«Физические качества спортсменов» (1994); «Фізична підготовка спортсмена» (1995); «Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях» (1996); «Энциклопедия олимпийского спорта» (1998); «Президенти Міжнародного олімпійського комітету. Життя та діяльність» (2001); «Теория и методика физического воспитания» у двох томах (2003); «Физическая подготовка спортсменов» (2004; російською та іспанською мовами); «Энциклопедия олимпийского спорта» у п’яти томах (2004); «Енциклопедія олімпійського спорту України» (2005); «Олимпийский спорт» у двох томах (2009); українсько-російсько-англійський розмовник у трьох книгах «Олімпійці розмовляють англійською» (2010); «Олимпийский спорт» у двох томах (2009); «Олімпійське сузірʼя України. Атлети» (2010, 2013; українською, англійською); «Олімпійське сузірʼя України. Тренери» (2011, 2014; українською, англійською); «Ігри, що підкорили світ» (2011); «Культурное наследие Древней Греции и Олимпийские игры» (2012; російською, англійською); «Олимпийские игры (1896–2012)» у двох томах (2013; українською, російською, англійською); «Київ-1913. Перша російська олімпіада» (2013; українською, російською, англійською); «Друга російська олімпіада. Рига-1914» (2014; українською, російською, англійською); «Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и её практическое применение» у двох томах (2015; китайською; Пекін); «Теория и методика подготовки спортсменов в олимпийском спорте» (2015; китайською; Тяньцзінь, Китай,); «Физическая, технико-тактическая и психологическая подготовка спортсменов» (2015; іспанською; Калі, Колумбія); «Отбор, ориентация, моделирование и контроль в системе подготовки спортсмена» (2015; іспанською; Калі, Колумбія); «Легка атлетика. Енциклопедія в питаннях і відповідях» (2016; українською, англійською); «Олімпійські історії. Боротьба» (2016); «Олімпійська спадщина України» (1-ша книга – 2016; 2-га – 2017); «Боротьба. Енциклопедія в запитаннях і відповідях» (2017); «25 років разом. Олімпійська освіта» (2017); «Фехтування. Енциклопедія в запитаннях і відповідях» (2017); «Бокс. Енциклопедія в запитаннях і відповідях» (2018); «Фігурне катання на ковзанах. Енциклопедія в запитаннях і відповідях» (2018); «Теніс. Енциклопедія в запитаннях і відповідях» (2019); «Олімпійський спорт у системі гуманітарної освіти» (2019) тощо.
Навчальні посібники з олімпійської освіти для дітей та юнацтва: «Твій перший олімпійський путівник» (2004, 2005, 2007, 2008, 2010, 2017); «Твій олімпійський путівник» (2011, 2012, 2013, 2015, 2017; українською, англійською) – книга, видана англійською, визнана Європейськими олімпійськими комітетами підручником для освітніх програм Європейських Юнацьких Олімпійських ігор та фестивалів; «Ігри XXIX Олімпіади. Пекін, 2008» (2008); «Енциклопедія олімпійського спорту у запитаннях і відповідях» (2009; українською, англійською) – визнана найкращою книгою року в Україні в номінації «З глибини століть» і удостоєна «Кришталевої книги» (2009); англійська версія цього видання була схвалена Міжнародною олімпійською академією як головне керівництво для освітніх програм на Юнацьких Олімпійських іграх; «XXI зимові Олімпійські ігри. Ванкувер 2010» (2009); «Юнацькі Олімпійські ігри. Сингапур 2010» (2010); «І зимові Юнацькі Олімпійські ігри. Інсбрук 2012» (2011); «Ігри XXX Олімпіади. Лондон 2012» (2011); «II зимові Юнацькі Олімпійські ігри. Ліллехаммер 2016» (2015); «Ігри XXXI Олімпіади. Ріо 2016» (2015); «XXIIІ зимові олімпійські ігри. Пхьончхан-2018» (2017); «ІІІ Юнацькі Олімпійські ігри» (2018); «IІI зимові Юнацькі Олімпійські ігри. Lausanne 2020» (2019); «Ігри ХХХІІ Олімпіади. Токіо 2020» (2019); «Олімпійські ігри. Подорож у давнину» (2018);«Олімпійські ігри. Відродження» (2019); чотири комплекти олімпійських плакатів (2002, 2005, 2011, 2016) і щорічне видання олімпійських щоденників.

Викладацька і лекційна діяльність
Азербайджан (Баку – 2016–2018); Аргентина (Росаріо – 1997; Буенос-Айрес – 2007); Білорусь (Мінськ – 1997–2019); Болгарія (Софія – 2013); Венесуела (Сан-Карлос, Каракас: 2009, 2011); Греція (Олімпія: 1998–2019, Комотіні – 1994); Ізраїль (Wingate Institute – 1992, 2016); Індія (Делі – 2000); Іспанія (Барселона – 1990, 1992; Сантьяго де Компостела – 1993; Бадалона – 1993; Сітжес – 1994); Італія (Рим, Болонья, Пінероло, Пергам: 1988–2013); Казахстан (Алмати – 2001–2013, 2017–2019); Канада (Лондон, Онтаріо – 1995); Китай (Ухань – 1994, 2004; Сіян – 2009; Пекін – 2013, 2016, 2018–2019); Колумбія (Калі, Богота: 2006–2016); Куба (Гавана – 2003, 2008); Латвія (Рига – 2010, 2014, 2018, 2019); Литва (Вільнюс – 2010, 2014); Мексика (Монтеррей, Мічоакан: 2008, 2009); Молдова (Кишинів – 2009–2019); Монголія (Улан-Батор – 2011, 2018); Польща (Варшава, Гданськ, Познань, Спала: 1986–2018); Російська Федерація (Москва, Санкт-Петербург, Казань, Бєлгород, Сочі: 1984–2019); Румунія (Бухарест – 2013, 2014–2018; Брашов – 2013); Сербія (Белград – 2008); Словаччина (Братислава – 2010); Угорщина (Будапешт – 1986, 1988); Уругвай (Монтевідео – 2016); Франція (INSEP, Париж: 1998–2004); Хорватія (Загреб, Дубровнік, Опатія, Спліт: 1998–2006) и др.

Мови
Українська, англійська, російська, угорська.